語言歷史
烏克蘭語在斯拉夫諸語言中僅次於俄語而居第二位。最古的文獻見於14世紀。14~15世紀在基輔羅斯書面語基礎上,融匯當地方言特徵,逐漸形成標準語。17~18世紀用大眾口語寫的文學作品相繼出現,至19世紀初在標準語中取得鞏固地位。作家И.П.科特里亞列夫斯基(1769~1838)、Т.Г.謝甫琴科(1814~1861)等人的創作為現代規範的烏克蘭語奠定了基礎。有3種方言:北部方言、西南方言和東南方言。標準語是在東南方言基礎上形成的。烏克蘭語在語音、語法和辭彙方面與俄語有許多共同之處,不同之處也有規律可尋,因此兩種語言可以互通。
蘇聯時期的烏克蘭加盟共和國於1989年制定了語言法,規定烏克蘭語是烏克蘭的官方語言,但政府提供條件保證俄語和其他語言的使用。當時蘇共中央非常反對,烏克蘭經過努力爭取才得以通過,這部法律為烏克蘭爭取到了很大利益。烏克蘭獨立後,1992年起對這部法律進行修訂,規定烏克蘭語為烏克蘭的國語,補充了烏克蘭語在套用方面的條款。這個修訂案雖經議會3次討論,但爭論激烈,至今尚未通過,焦點在於確立烏克蘭語為官方語言還是烏克蘭語、俄語同為官方語言。1991年烏克蘭獨立時,大約30%的人能說烏克蘭語,70%的人以俄語為母語;現在有60%的人認為母語是烏克蘭語。
烏克蘭全國有21500所學校,其中大多數使用烏克蘭語教學(另有外國語教學),有大約2500所用俄語教學,還有2000多所學校用烏語和少數民族語言進行雙語教學(烏克蘭的學校里共有烏克蘭語及俄語、匈牙利語、波蘭語、羅馬尼亞語、摩爾達瓦語、韃靼語、希臘語等18種教學語言)。
烏克蘭獨立前,學校的俄語教學占90%,烏克蘭語教學只占10%。當時蘇聯的政策使烏克蘭語遭到不公平的對待。眼下這個比例倒過來了,因為烏克蘭政府要求人們必須學習烏克蘭語。現在學校同教師都訂有契約,要求教師用烏克蘭語講課,否則可能被解聘。
語音特徵
主要有:古代元音ы、и 合併為и,發音介於兩者之間;元音B 演變為現代的i;元音o、e在閉音節中演變為i;字母r表示濁擦音抰;в在詞末尾或另一輔音前表示短█;清音在濁音前濁化,但濁音在清音前或詞末尾不清化。語法方面,烏克蘭語的名詞、形容詞的性、數、格和動詞的體、時、人稱等跟俄語都很相近。陽性、陰性名詞除6個格外,還有呼格。名詞同數詞"二、三、四"連用時,不象俄語那樣用單數二格,而用複數一格。動詞不定式詞尾是 -ти,第一變位法單數第三人稱詞尾失去-тъ。過去時單數陽性的後綴是-в(讀作█),其他形式是-па、-по、-пи。辭彙的基礎是原始斯拉夫語詞。此外,還有許多烏克蘭語特有的詞和借自波蘭語等其他斯拉夫語言的辭彙。文字採用西里爾字母,共有32個字母,沒有俄語中的ы、э、ё、ъ,比俄語多 3個字母:i 、e,以撇號( ’)代替分音符號ъ。
字母語法
字母
大寫:А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
小寫:а б в г ґ д е є ж з и і ї й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ю я ь
烏克蘭語字母表和俄語相比缺少ё ы э和ъ四個字母,і ї ґ是其他使用斯拉夫字母的語言所沒有的。另外符號'用在輔音之後,表示前面的輔音讀軟音。
語法
烏克蘭語屬屈折型語言,詞法較俄語更為複雜。
名詞
烏語名詞有三性、兩數、七格。詞性的區別大致可以從詞尾判斷:
1.以輔音結尾的大都是陽性:ліс樹林,герб徽章,чолобік男人
2.以ая結尾的大都是陰性:мова語言,посмішка微笑,пісня歌曲
3.以оеннямня結尾的大都是中性:різдво 聖誕節 море海,ім'я名字,знання知識
名詞格變化類型:
第一變格法:
以а/я結尾的陰性名詞以及少量的陽性名詞屬此變化。以a結尾(жа ча ша ща除外)屬硬變化;以я結尾屬軟變化;жа ча ша ща結尾屬混合變化
變格例舉:
單數
硬變化 混合變化 軟變化I 軟變化II
主格мова душа робітниця надїя
屬格мови душі робітниці над€€€€
與格мов€€душ€€роб€€тниц€€над€€€€
賓格мовудушуроб€€тницюнад€€ю
具格мовоюдушеюроб€€тницеюнад€€€€ю
位格мов€€душ€€роб€€тниц€€над€€€€
呼格моводушероб€€тниценад€€€€
複數
硬變化混合變化軟變化I軟變化II
主格мовидуш€€роб€€тниц€€над€€€€
屬格мовдушроб€€тницьнад€€й
與格мовамдушамроб€€тницямнад€€ям
賓格мовдушроб€€тницьнад€€€€
具格мовамидушамироб€€тницяминад€€ями
位格мовахдушахроб€€тницяхнад€€ях
呼格мовидуш€€роб€€тниц€€над€€€€
第二變格法:
以輔音或元音o結尾的陽性名詞以及以oeя結尾(變格時出現後綴атятен的除外)的中性名詞屬第二變革法。硬輔音結尾的陽性名詞(以噓音жчшщ結尾的詞除外)和以o結尾的中性、陽性名詞屬硬變化;以й結尾的陽性名詞及以e或я結尾的中性名詞(變格時出現後綴атятен的除外)屬軟變化;帶重音的яр結尾的部分名詞,以及詞尾e前為噓音的中性名詞屬混合變化。
變格例舉
單數
硬變化混合變化軟變化I軟變化II
主格базарложекрайучитель
屬格базаруложакраюучителя
與格базаров€€/базаруложукра€€в€€учител€€в€€/учителю
賓格базарложекрайучитель
具格базаромложемкра€€мучител€€м
位格базар€€лож€€/ложукра€€учителев€€/учител€€
呼格базареложекраюучителю
複數
硬變化混合變化軟變化I軟變化II
主格базариложакра€€учител€€
屬格базар€€вложкра€€вучител€€в
與格базарамложамкраямучител€€в€€/учителю
賓格базариложакра€€учителям
具格базарамиложамикраям учителями
位格базарахложахкраяхучителях
呼格базареложекра€€учител€€第三變格法:
詞幹(去掉詞尾後留下的部分)為輔音的陰性名詞屬此變化
單數複數
主格верфверф€€
屬格верф€€верфей
與格верф€€верфям
賓格верфверф€€
具格верф'юверфями
位格верф€€верфях
呼格верфеверф€€
第四變格法
以ая結尾且變格時帶有後綴ятатен的中性名詞。
單數複數
主格лошалошата
屬格лошатилошат
與格лошат€€лошатам
賓格лошалошата/лошат
具格лошамлошатами
位格лошат€€лошатах
呼格лошалошата
形容詞
烏語的形容詞和名詞一樣有性、數、格的變化。根據詞尾的不同分為硬變化和軟變化。
硬變化:陽性第一格詞尾為ий陰性為a中性為е的形容詞,如:молодиймолодамолоде;
軟變化:詞幹末尾為軟輔音н,陽性第一格為iй陰性為я中性為€€的形容詞,如:син€€йсинясин€€;
硬變化:
單數複數
陽性中性陰性無性的區別
主格молодий молодемолодамолод€€
屬格молодого молодогомолодо€€молодих
與格молодомумолодомумолод€€ймолодим
賓格молодий(無生命)/молодого(有生命)молодемолодумолод€€(無生命)/молодих(有生命)
具格молодиммолодиммолодоюмолодими
位格молод€€м молодомумолод€€ммолодомумолод€€ймолодих軟變化
單數複數
陽性中性陰性無性的區別
主格син€€йсин€€синясин€€
屬格синьогосинього синьо€€син€€х
與格синьомусиньомусин€€йсин€€м
賓格син€€й/синьогосин€€синюсин€€/син€€х
具格син€€мсин€€мсиньоюсин€€ми
位格син€€м/синьомусин€€м/синьомусин€€йсин
€€х形容詞變級:
比較級有兩種構成方式,單一形式和複合形式。單一形式:在詞幹後加後綴-€€ш/ш,如:новий紅的-нов€€ший較紅的,веселий快樂的-весел€€ший更快樂的。複合形式:在形容詞前加б€€льш"更,較"менш"比較不,不怎么",如:б€€льшвдалий較順利的,меншв€€домий不太著名的
最高級也有單一和複合兩種構成形式。單一式:在比較級前加най-,如:найнов€€ший最紅的,найвесел€€ший最快樂的,найкращий最好的。複合式:найб€€льш加形容詞,найб€€льшвпливовий最權威的
烏克蘭語日常用語
English | Українська (Ukrainian) |
---|---|
Welcome | Ласкаво просимо |
Hello | Вітаю。 |
How are you? I'm fine, thanks. And you? | Як ти поживаєш? |
Дякую, добре. А ви? | |
Long time no see | Давно не бачились |
What's your name? My name is ... | Як тебе звати |
Мене звуть | |
Where are you from? I'm from ... | Звідки ви? |
Я з ... | |
Pleased to meet you | Приємно познайомитися |
Good morning | Доброго ранку! |
Good afternoon | Доброго дня |
Good evening | Доброго вечора |
Good night | На добраніч |
Goodbye | До побачення |
Good luck | Щасти вам/тобі! |
Cheers/Good health! | Будьмо。 |
Have a nice day | Гарного дня |
Bon appetit | Смачного! |
Bon voyage | Щасливої подорожі |
I understand | Я розумію |
I don't understand | Я не розумію |
Please speak more slowly | Ви не могли б розмовляти повільніше |
Please say that again | Повторіть, будь ласка |
Please write it down | Запишіть це, якщо маєте ласку (Zapyšiť, jakščo majete lasku) Будь ласка записати це (Buď laska zapysaty ce) |
Do you speak Ukrainian? Yes, a little | Ви розмовляєте українською? |
Так, трохи | |
Speak to me inUkrainian | Говоріть до мене українською |
How do you say ... inUkrainian? | Як сказати українською ...? |
Excuse me | Перепрошую! |
How much is this? | Скільки це коштує? |
Sorry | Вибачте! |
Thank you Response | Дякую。 |
Прошу будь ласка | |
Where's the toilet? | Де туалет? |
This gentleman/lady will pay for everything | Цей пан платить за все。 |
Would you like to dance with me? | Хочеш зi мною потанцювати? |
I love you | Я тебе кохаю |
Get well soon | Видужуй |
Go away! | Іди геть! |
Leave me alone! | Залиште мене у спокої! |
Call the police! | Викличте міліцію |
Merry Christmas and Happy New Year | Веселого Різдва і з Новим Роком |
Happy Easter | Христос Воскрес! |
Happy Birthday | Многая Літа |
One language is never enough | Однієї мови ніколи не досить |
My hovercraft is full of eels | Моє судно на повітряній подушці наповнене вуграми |
各國語言
語言是人類用來溝通的工具,一起來了解各國的語言吧! |